[INSERT_ELEMENTOR id=»297″]

Місто Очаків

Очаків розташований на півдні Миколаївської області України, в місці поєднання Дніпробузського лиману та Чорного моря, вздовж узбережжя із чудовими піщаними пляжами. Населення міста — приблизно 30 тисяч осіб. Місто дуже затишне та спокійне. В Очакові немає великих промислових підприємств.

Готель Форт гелиос в Очакове: карта

Очаків — це кліматичний курорт з багатими ресурсами мінеральних вод та лікувальних грязей. Умови в Очакові ідеальні для родинного відпочинку, оскільки піщані пляжі мають пологе дно та тягнуться вздовж всього узбережжя. Узбережжя цікаве своїми унікальними  природними об’єктами — піщаними косами, мальовничими обривами, балками, мілководими затоками, озерами та солончаками. Відпочинок в Очакові -це захоплюючі екскурсії, оскільки місто має цікаву історію, яка залишила багато археологічних пам’яток — залишки селищ скифів, сарматів, древніх слов’ян. Поблизу Очакова знайдено рештки грецького міста-колонії Ольвії.

Поєднати приємний відпочинок у моря з діловою поїздкою та проведенням корпоративних заходів в Очакові — мальовничому куточку Чорного моря можливо зупинившись в готельному комплексі «Форт Геліос». Більш детально із умовами проживання та бронювання можна ознайомитися у відповідних розділах нашого сайту та за контактними телефонами.

Легенди Очакова

«Хто б не прийшов у захват, обійнявши одним поглядом незрівнянне це місце? Недарма турки називали Очаків маленьким Царьградом або Стамбулом. Велична картина! Ліворуч —  лиман, праворуч — Чорне море, навпроти очей — Кінбурнська коса, як язик землі, що розсікає мрачну хвилю, подаль, в тому ж морі, обкладений гарматами острів Березань. Який пензель стилей створив такий малюнок з витонченої природи?» — так висловив своє враження від цих місць князь Іван Михайлович Долгорукий в 1810 году.

Панове! Ви можете відчувати, як кажуть, священний трепет ще й тому, що саме тут, де розташовано наш «Форт Геліос», зароджувався Очаків. Навесні, 2600 років тому, після декількох годин подорожі з Борисфену, корабль з запасами прісної води, їжі та вина причалив до цієї гавані. На берег вийшли молоді греки-ахейці Аріант, Арістей, Діофант, Леохар, Деметрій, Демогор, Полідевк та три дівчини — Оріфія, Ілектра та Апанасія.

Принісши жертви Аполону та всім богам, вони пішли оглядати околиці нової для них землі. Дійшли до Березанської затоки, а до ночі повернулися. Їм сподобалася ця місцевість. З радістю вони розпалили вогонь та влаштувалися на відпочинок.

Сидячи біля багаття, юнаки прийняли рішення повертатись до Борисфену та розповісти старшим про це дивовижне місце, а в перших числа травня повернутися. Як тільки небо освітлилося проміннями вранішньої зорі, четверо ахейців зійшли на корабль та дружньо налегли на весла. На березі залишись Аріант, Арістей та Діофант з дівчинами. Через два дні їм належало запалити призивне багаття вночі, щоб повертаючись, їх друзі не збилися з курсу.  Не так вже й легко це було зробити, тому що поблизу не було чогось такого, з чого можна було розпалити добре багаття. Довелося піти на пошуки торішньої сухої трави та сухих морських водоростей.

На морі заштормило. Постійно дув південно-східний, найнебезпечніший у цих водах вітер. Перечікуючи шторм, друзі повернулися тільки через тиждень. В темряві вони побачили вогонь на березі. «Алектор! Так ми назвемо наше нове місце мешкання». Це значило «сторожовий вогонь».

Тож, ласкаво просимо в Алектор!


[INSERT_ELEMENTOR id=»958″][INSERT_ELEMENTOR id=»965″]